ДЕРЖАВНІ МУЗЕЇ УКРАЇНИ
Створення Музею видатних діячів української культури на заповідній території, його структура і склад логічно обумовлені важливими історичними подіями, тісно пов’язаними із становленням та самоусвідомленням української нації.
Загальною стратегією розвитку Музею є відтворення своєрідного унікального Українського центру, який презентував би історичні надбання національної культури, гідно представляючи їх у музейних експозиціях, і, водночас, органічно розвивався в якості сучасного мистецького осередку.На сьогодні для відвідувачів відкрито три меморіальних музеї.
Музей Лесі Українки у Києві існує ще з початку 60-тих років ХХ ст. В середині 1980-х рр. будинок (забудови 1889 р., архітектор М. Гарденін) став на капітальний ремонт, було прийнято рішення про повне поновлення експозиції. 25 лютого 1991 р. вперше відкрила двері для відвідувачів меморіальна квартира Лесі Українки, відтворена в тому вигляді, якою вона була під час проживання тут Косачів (з 1899 по 1909 рр.). Джерелом для наукової реставрації помешкання послужили архівні документи про спорудження будинку, спогади та епістолярна спадщина родичів та знайомих поетеси, фотооригінали кін. ХІХ – поч. ХХ ст.ст., які дають конкретне уявлення про вигляд інтер’єрів, меблів, ужиткових речей тої доби. Детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, 97, дорогоцінні свідчення про стиль життя та побут родини залишила наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач.
На другому поверсі розміщено літературну експозицію, яка освітлює життєвий і творчий шлях поетеси.
На фасаді встановлено меморіальну дошку з бюстом Лесі Українки роботи Г. Кальченко.
Киянам добре відома експозиція музею Миколи Лисенка, яка працює з 1980 року (до 1987 р. – у складі Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України). Родина композитора наймала другий поверх будинку (1894 р. забудови, архітектор Хойнацький). Основою колекції музею став творчий архів, переданий з Кабінету-музею М. В. Лисенка при Київській державній консерваторії (нині – Національна музична академія ім. П. І. Чайковського), експонати, передані з театрального музею, а також подаровані нащадками композитора. Експозиція включає сім залів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях Миколи Лисенка, і три меморіальні кімнати, в яких збережено автентичний паркет, ліпнину, кахляні груби.
Реекспозицію з доповненням та заміною експонатів було проведено до 150-річчя композитора у 1992 р.
Музей видатних діячів української культури
У серпні 2002 року після тривалої реставрації будинку відкрився музей Михайла Старицького.
Експозиція музею складається з меморіальної квартири письменника, тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої життю та творчості нащадків корифея українського театру та виставки «Творча і театральна діяльність М. П. Старицького».
М. Старицький оселився у квартирі на другому поверсі будинку (власник – В. Хондожко) 1901 року. Саме тут розміщено експозицію меморіальної квартири драматурга, що складається з вітальні, кабінету М. Старицького, кімнати доньки письменника Марії Михайлівни та їдальні. Точному відтворенню інтер’єрів помешкань послугували спогади, що залишила онука письменника Ірина Іванівна Стешенко (1898-1987), яка протягом тривалого часу співпрацювала з науковцями музею. Цінними джерелами для реконструкції стали також письмові свідчення сучасників, епістолярна спадщина тощо. Майже одночасно з Михайлом Старицьким у цьому будинку оселилась родина його середньої доньки Людмили Старицької-Черняхівської. В її квартирі влаштовано другу частину експозиції «Продовження сімейних традицій», що налічує п’ять кімнат. В них у хронологічній послідовності освітлюється життєвий і творчий шлях дітей та онуків драматурга, які гідно продовжували справу Михайла Старицького протягом майже всього ХХ століття.
На часі – створення музею Панаса Саксаганського та завершення регенерації музейної території .
Експозиція музею Саксаганського має розміститися у будинку № 96 по вул. Жилянській, де відомий актор і театральний діяч, представник славного роду Тобілевичів, мешкав з 1912 року аж до своєї смерті (1940 р.). Збереглися майже всі речі, що оточували корифея української сцени за життя, документи, епістолярна спадщина, фото, живописні полотна тощо. До побудови музею П. Саксаганського у виставковому залі музею М. Старицького відкрито постійно діючу виставку, присвячену творчому й життєвому шляху майстра.
У 2008 р. до складу Музею увійшов ще один відділ – музей «Іван Франко і Київ», який має розміститися в окремому будинку № 93-Б по вул. Саксаганського після його капітального ремонту. Будинок цей аж до кінця 20-х рр. ХХ ст. був єдиною садибою № 95, де проживав Микола Лисенко (будинки фактично були з’єднані дверима). Тут неодноразово гостював І. Я. Франко.
Фондова збірка Музею видатних діячів постійно поповнюється, в ній багато справжніх скарбів національної культури, які привертають увагу багатьох науковців, є підґрунтям цікавих досліджень.
У Музеї діє чимало цікавих культурологічних і соціальних програм, адже у сфері здобутків видатних митців – і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість. Відродження українського Парнасу в його сучасному вимірі передбачає створення театрального- і кінозалів, технічно оснащеної наукової бібліотеки, літнього амфітеатру для проведення концертів, художніх майстерень, галерей тощо.
Вирішення стратегічно важливих для музейного розвитку завдань дозволить остаточно сформувати повноцінний культурний центр з розвиненою інфраструктурою – сучасний «Український Парнас», який безумовно стане окрасою столиці України, місцем паломництва не тільки національної, а й світової культурної громадськості.
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 97
e-mail – mvdukr@gmail.com
Експозиції працюють з 10.00 до 17.00.
Музей Лесі Українки (вул. Саксаганського, 97, тел. 289-16-51);
вихідний – вівторок;
Завідувач – Щукіна Ірина Анатоліївна;
Музей М. Лисенка (вул. Саксаганського, 95, тел. 289-02-91);
вихідний – понеділок;
Завідувач – Скорульська Роксана Микитівна;
Музей М. Старицького (вул. Саксаганського, 93, тел.284-37-63);
вихідний – вівторок;
В. о. завідувача – Йовенко Ярослава Анатоліївна.
Вартість вхідних квитків:
для школярів, студентів, пенсіонерів — 5 грн
для дорослих — 15 грн
Екскурсійне обслуговування:
до 3-х осіб включно — 15 грн
групи до 15 осіб — 30 грн
Проїзд від станцій м. «Палац Спорту», «Університет», «Вокзальна» до зупинки «Паньківська».